неділя, 15 січня 2012 р.

Мисливський хутір

Стари,й новий рік - свято для тих, кому потрібно повторювати двічі! Його ми вирішили відсвяткувати в оточенні природи і оскільки снігу навколо цього року не було, то гори відпали одразу (і звісно ж сніг і пішов під час нашої поїздки).








Тому ми обрали вишуканий український ресторан-готель, який рот ашований неподалік від Києва, серед прекрасної природи Українських ланів. Найбільше нас надихнуло на цей вибір - можливість недорогої оренди цілого будиночку!!







Мандри електричкою

Мисливський хутір розташований по трасі Київ-Одеса (32-ий кілометр). Офіційний сайт з мапою можна побачити тут. Шлях туди ми спробували знайти використовуючи Google Maps і це виявилось неймовірно легко. Карти одразу показали те, що хутір розташований поблизу селища "Калинівка" і добратися туди можна на будь-якій електричці від центрального вокзалу в напрямку "Київ - Фастів". Так ми і поступили. Повний квиток до "Калинівки" коштує всього лише 6 грн. І тут починається саме цікаве  (молодіжною мовою екстрім) .

Сучасна міська електричка це неймовірно захоплююча машина часу, в якій сучасні люди з електронікою майбутнього перетинаються з напів тверезими персонажами часів розпаду "Совка". Тут тобі і суворі, не молоді хлопці з чорнобілими Нокіа, які вдумчиво читають журнал Крокодил, придбаний у бабці, яка голосно рекламує новий гривнєвий журнал про поради старих людей (де можна в  одному і тому ж випуску прочитати якісь гидкі подробиці про когось відомого і на наступні сторінці 7 причин чому погано дивитися телевізор). На інших місцях сидять голосно матюкливі хдопці з пивом( пиво, до речі, також продають в вагонах), а поряд "тьолки", які не можуть знайти куди в "мобілку" треба говорити, щоб на тому боці було краще чути( і тому вона засовувала її майже повністю в рот)! А поряд спить місцевий алкоголік, якого не в силах розбудити навіть контролер. І все це вже з самого ранку!
До речі квиток на електричку можна придбати прямо в вагоні у провідника. Тому, в принципі , можна просто сісти на будь-яку. Прибувши в Калинівку перше, що  ми спробували трішки оглянути  головні прикраси селища. Всі дві для нас виявилось обійти складно (мабуть одразу так багато дивитися не хотіли) ) і тому ми оглянули лише одну - церкву.





Перша "цікавинка" у Калинівці

Відома вона тим що ... Гадки не маю чим насправді, але сюди приїжджають хрестити дітей з усіх навколишніх сіл. При цьому, окрім цього нюансу, більшість не скаже і нічого іншого про те, чому саме сюди. Ех ця людська рефлексія... Церква дійсно красива, можете і самі побачити.
Звісно, щоб переглянути іншу цікавинку Калинівки (парк Слави), ми підготували маршрут по якому вирішили пройтися наступного дня. А після церкви ми пішли шукати хутір. По дорозі зробивши фото, ще, місцевого будинку культури:



Крокуємо до Хутора

Шлях до нього був не близький і дорогою доволі "унылый" навколишньою одноманітністю, тому наступного разу туди ми добиралися винятково на таксі)! Вартість проїзду від Калинівки до Хутору: 35грн. Що правда біля самого виїзду з Калинівки ми побачили достатньо дивний об’єкт призначення якого було і є загадкою)






Привітання з Хутором

Вся сірість та скромність Калинівки була забута лише прийшовши до Хутору. В середині ресторан оздоблено опудалами різних тварин. Знаходишся там неначе в середині якогось музею. Сам ресторан на вигляд, як будиночок українського національного стилю (привіт музею під відкритим небом Пирогова!). На території Хутору розташований вітряк (не працюючий і суто декоративний, привіт Пирогову вдруге) ). Ціни в ресторані знаходяться на рівні столичного ПАБу. Тобто на одну людину припадає замовлення на 80-120грн. Кухня по вищому розряду. Все дуже смачне (може лише борщ викликав декілька нарікань).

Готельна частина Хутора

Готельна частина Хутору представляє собою комплекс з окремих домиків! Всі вони поділені на чотири категорії, самий дешевий (який ми і взяли) коштує 200грн. За ці кошти до ваших послуг двоповерховий(!) будиночок з верандою та каміном на першому поверсі; спальня, ванна і туалет - на другому поверсі. Розмірами будиночок дуже малий, але справляє враження неймовірно затишного. Хоча малий це мало сказано, другий поверх скоріше ліжко, яке обнесли навколо стінами і аж дивуєшся яким чином туди ще змогли запхати кімнату з туалетом і душем (вода з якого тече в усі боки, окрім потрібного). Точно, ледь не забув, вода в душі досить холодна, але поступово нагрівається і за пару хвилин температура вже придатна до омивання тіла вибагливої людини).
Зовнішньо домики виглядають неймовірно красиво! На додачу, в дворі, де стоять домики розташоване ще й невеличке озеро.
Окрім всього сказаного можна лише додати, що бажаючим Хутір може надати послуги: тиру, пейнтболу, прогулянці на конях (100, 150 грн за годину). Більшість страв Хутір виготовляє з власних продуктів, а це означає, що вони тримають власне господарство. І для тих, хто приїздить сюди влітку вони провадять екскурсії, де з усіма тваринками можна поздороватися власноруч (звісно з тими, які не спробують вам цю саму руку відгризти).
Повернення до Клинівки

Ми таки спробували пройтися по Калинівці і відшукати інших 50% цікавих місць у вигляді парку, який м’яко кажучи, дуже розчарував.
 Навряд його слід називати парком. Загалом, якщо і варто завітати до Калинівки, так лише для того, щоб звідти  хутко дістатися до Хутора або ж з інших причин, які для мене поки є невідомими.






Повернення до Києва

В центрі Калинівки нами була знайдена маршрутка, яка їде прямо до Києва (Вокзалу №726, м. Нивки №727). Цей вид транспорту, як на мене, набагато приємніший, ніж "пригоди у електричці".
Так і закінчився для нас Старий Новий рік та 3-ьох денні вихідні на природі під Калинівкою у середині прекрасного Мисливського Хутору!





Загалом
Тривалість: 1, 2 або 3 денна
Вартість: 200 грн мінімум без ночі (наші витрати 1600грн на двох за три дні на все)

Мапа розташування Хутору

on Google Maps

Фото звіт


Калинівка


 






Хутір
















В номерах



Немає коментарів:

Дописати коментар