Міні-відпустка вихідного дня за містом завжди вабила багатьох людей. Але, чи уявляли ви хоч на мить, що подібну міні-відпустку за враженнями та місцем перебування можна легко прирівняти до повноцінної відпустки? Про що це ми? Ну уявіть лише, вихідні дні в Карпатах у прогулянках по гірським місцевостям, де тиша та чисте повітря навколо і все це не виходячи за рамки звичайних робочих дводенних вихідних. Ми якось задумалися над цим і що з цього вийшло ми і розкажемо ...Звісно ж наша подорож бере свій початок з Києва і підготовки до виїзду. Адже без попередньої підготовки виїзд зазвичай не закінчується нічим успішним.
Їхати в Карпати варто в період коли наплив туристів не занадто великий, а також коли потік абітурієнтів, які повертаються з (їдуть до) ВНЗ не великий, інакше достатньо проблематично купувати квитки на проїзд, фактично їх доводиться купувати мінімум за два, а краще за чотири(!) тижні!
Якщо Ви не студент і квитки доведеться купувати по повній вартості то це складатиме: плацкарт 80-90грн., купе 120-149 грн. за одного, включаючи постільну білизну. На таку далеку відстань квитки продають тільки з білизною. Орієнтовно можна взяти квитки на 20ту годину. Звісно , виїхати можна і раніше (15, 18), і навіть пізніше (23, 01), але ми обрали саме цей час тому що поїзд прибуває достатньо рано, а відправлення в час, коли зручно дістатися після роботи (20 година). У нас виникли деякі труднощі з купівлею квитків, і тому туди ми відправилися у плацкарті, а купе нам змогли надати лише на повернення.
Прибуття у Воловець
Слід також зазначити, що напряму доїхати на потягу, безпосередньо з Київа до села “Нижні Ворота” (далі просто Нижні) неможливо (хоча курсують автобуси по трасі Київ- Чоп, яка проходить прямо над селом Нижні). Поїздом слід добиратися до села міського типа (смт) “Воловець”, культурний і туристичний центр і, залишивши його позаду ,проїхати з нього в село, яке неподалік (за 15 км), де і ціни приємніші і природа набагато краща і не завантажена туристами. Де до Ваших послуг декілька дешевих, якісних і на половину пустих готелів. Щоб дістатися в село потрібно (якщо гроші — це не проблема) спитати біля вокзалу таксі (місцеві жителі працюють водіями і завезуть куди потрібно), або ж дочекатися маршрутку, яка курсує недалеко від вокзалу. Таксі звісно ж швидше і надійніше, але і коштувати буде гривень 60-80. Маршруткою дешевше - всього 2.50 за людину. Але водій таксі може завезти безпосередньо до готелю та по дорозі розповісти про місцевість навколо. Також якщо прочитати інформацію про готелі нижче то можна замовити трансфер від залізничної станції прямо до готелю.
Отмечено на карте:
- Дорога від ЗД вокзалу у Воловці до села Н.Ворота
На жаль, водії гірської місцевості зазвичай геть не беруть до уваги правила дорожнього руху і тому кожен їздить як вважає за потрібне, подібний хаос на дорозі приводить до того, що на багатьох ділянках дороги, досить частенько, хтось з водіїв збиває когось з місцевих жителів. Дивує не стільки халатність майже всіх водіїв навколо, а те наскільки місцеві жителі спокійно сприймають скупну небезпеку своїх дітей, якось ігноруючи статистику смертей на дорозі. Можливо спитаєте чого це я почав про погане? Просто місцеві зазвичай відрізняються надмірною релігійністю і це, інколи, проявляється у досить цікавих ситуаціях. Так, наприклад, водій який проїжджає місце, де розташована якась релігійна святиня - він хреститься. Тому достатньо страшно сприймається коли водій перед Вами раптом перехрестившись додає швидкості...Дорога між Воловцем та Нижніми проходить по мальовничому серпантинному гірському шляху. На якусь мить Вам відкриється з гірських висот мальовничий Воловець, залізнича станція, на яку прибув потяг та місцева знаменита гора “Пікуй”(друга за величиною гора в Карпатах після Говерли). Місцеві дуже полюбляють розповідати не дуже цензурну байку про цю гору і росіян, які, начебто, виснажившись від підйому, написали на ній: “лучше сто раз на …, чем один раз на Пікуй”. Чесно кажучи цю вершину ми не підкорили, тому на власні очі наявність напису не перевіряли.
Готелі у Нижніх розташовані прямо в центрі села. Поблизу розташована місцева церква. Рахуючи те, яку значну частину займає релігія в житті місцевого населення, варто обов’язково завітати до Нижніх хоч раз в період місцевого релігійного свята, коли всі мешканці села збираються навколо церкви і беруть участь у старовинних християнських обрядах, які на превеликий жаль, в такій красі ніколи не побачиш в міських джунглях матеріалістичного світу.
Розмістившись в готелі, можна відправитися на свою першу прогулянку і почати підкорювати гірські вершини. З собою варто взяти, щонайменше, щось, що можна підстелити. Обов’язково тепло вдягтися (в горах дуже холодно, за винятком, звісно ж, теплих літніх періодів). Ми ще з собою брали термос чаю ну і, звісно, всі пристрої, які б нам допомагали зафіксувати красу навколо. Адже останню статтю ми спробуємо робити особливо інтерактивною. Ну, по-перше, тепер Ви особисто можете слідкувати за нашими мандрівками в режимі онлайн з нашим Тві: http://twitter.com/outsideKiev .І так, мапа села з розташуванням головних місць, готелів, а також головних вершин на які варто залізти наведено нижче:
Отмечено на карте:
- Центр села біля якого розташована церква та готель
- Гірка
- Майбутній гірськолижний спуск
- Висока гірка)
Готелі мають назву:
- “Верецький перевал”, номери Люкс та Напів-Люкс. З додаткових послуг: кафе-бар, прокат гірського спорядження, сауна, більярд. тел: (03 136) 2 - 20 - 49
- “Трак сервіс карпати”, номери Люкс та Напів-Люкс. У готелі є стоянка, кафе-бар, рибний ставок, за бажанням готель влаштовує екскурсії по навколишнім місцям. Телефон: (03 136) 2 -27 - 80, 4 - 14 — 83
- Мотель “Оксана”, в самому центрі села, номери одномісні та двомісні, кафе-бар, баня і хороший настрій. (03136) 41 - 2 - 96
Місцевість
Неподалік від села розташована місцевість, яка придатна до розгортання зимового гірськолижного спуску. Оскільки його розгортання ще лише в планах, то поки що є рідкісна можливість літом полазити по цьому схилу.І так, маючи в запасі два вихідних дні, ми розпланували підкорення навколишніх гір (гірок). За словами місцевих не всі з них можливо підкорити за такий період і тому, після не довгого дискуту, був сформований маршрут на два дні, який включав прогулянку по вершинам.
Минулої зими в селі сталася трагедія, до якої призвели не обдумані дії приїжджих туристів. Приїжджі туристи, незважаючи на попередження, пішли в гори під час зимового шторму. Втративши зв’язок з туристами з місцевої станції до них відправили на порятунок групу людей. А далі сталося не зворотнє, один співробітник з команди порятунку загинув під снігом в горах, в той час, як туристи благополучно спустилися у іншому місці і не давали знати про те, що вони вже спустилися з гір і з ними все гаразд(
Недалеко від центра села розташована дослідна станція, яка незважаючи на свій вік досі продовжує функціонувати, а значить на території села досі експериментують з різними культурами. Наприклад зараз перспективу має технологія вирощування багаторічних і однорічних трав, сумішей конюшини, лядвенцю рогатого, тимофіївки, вівсянки, які забезпечують одержання 130-140 ц/га сухої речовини та 20-22 ц/га кормового білка, якісно поліпшують ґрунт, біотипи луків. Місцеві можуть розповісти багато цікавих історій про станцію. 
Через все місто паралельно одній з доріг протікає невеличка гірська річка. Традиційно для гірських місцин, навіть в літку, ця річка швидка та холодна, що неймовірно приємно в жарку літню спеку.Окремим пунктом слід зазначити місцевий діалект української мови, він досить цікавий і якщо підслухати розмову місцевих жителів, то неосвічена людина нічого не зрозуміє. Ось, наприклад, декілька слів, значення яких мені вдалося узнати:
- біциклі - велосипед
- гойкати - кричати
- позирати - дивитися
- уйко - дядько
- ганьбитися - соромитися
- кизлики - деруни
- нич - нічого
- звідатися - питати
На жаль, через погану погоду та нашу хворобу, нам не вдалося відвідати всі місця, які на це заслуговують. Так поряд з нашим селом можна відвідати:
- місцевий водоспад Шипот
- джерело мінеральних вод “Поляна квасова”
- численні, вражаючі красою гірські, перевали
Також, неподалік, від центра села розташований досить типовий, по радянським міркам, пам’ятник односельчанам, які загинули у боротьбі за щастя народу.
Аж не віриться, що ці вихідні обійшлися нам на двох менше, ніж у тисячу гривень.
Фото
Немає коментарів:
Дописати коментар