четвер, 3 листопада 2011 р.

Штучне Море, або пригоди у Малині


Чи полюбляєте Ви море? Ми, наприклад, неймовірно. А чи відомо Вам, що під Києвом (1.5 години маршруткою) розташоване штучне Малинське море(!). А ще його називають Житомирським. На відміну від того ж Київського моря, воно відрізняється чистотою, набагато красивішою природою навколо, а також тим, що на його берегах розташоване село міського типу Малин, яке варте великої уваги само по собі. Тож для всіх бажаючих поринути у велич холодного осіннього моря та села, в якому виробляють Українські банкноти - гривні, просимо під кат...


Виїзд
Дістатися до Малину не є проблемою. Туди курсують рейсові маршрутки, які відправляються щогодини з автостанції Святошино (поблизу м. Святошино). Маршрутка пряма, вартість  проїзду складає 30 грн.    Тривалість поїздки півтори години. Дорогою, якщо Вам пощастило подорожувати на власному авто, можна зупинитися у прекрасному та мальовничому придорожньому кафе, в якому вас здивують помірні ціни (100грн курячого шашлику - 10 грн.).


   

Прибуття
Шлях маршрутки йде через село Українка (не плутати з містом Українка, що під Києвом). Як тільки автобус буде повертати з головної траси ліворуч під знаком шляху до села Українка, знайте, скоро вже Малин. Приїхавши в Малин, слід вийти в центрі села, оскільки далі автобус прямує на місцевий автовокзал, звідки починати огляд села трішки важче і легко заблукати. Але центр села пропустити доволі важко, по-перше там виходять майже всі, по-друге у Вас будуть його фото та наші описи ;) В центрі вашій увазі відкриється пам'ятник Леніну та біла будівля місцевої ради. Але через центр села ми будемо ще проходити не раз і тому зупинятися зараз тут особливо довго не слід. Ну хіба що, якщо в планах залишитися в Малині не на один день (а тут дійсно варто пробути всі вихідні), то тоді треба подбати про поселення у місцевий готель.

Оскільки Малин не екскурсійне село, то і проблем з поселенням тут не буває. Але і якісної карти нажаль у Малина нема і тому ми спробували описати всі головні місця на Яндек Карті та на Гугл Мапах. Всі вони наведені нижче:
Карта

Отмечено на карте:

  • Центр міста
  • Старий аеродром
  • Маленька (перша) дамба
  • Велика дамба біля моря
  • Банкотна фабрика
  • Місцевий парк
  • Автобусна станція

Крата у Гугл з мітками(більш якісна та чітка ніж Яндексова!)

Закинутий аеродром
Першим об’єктом, на який варто подивитися, стало для нас не штучне море. Десерт ми вирішили відкласти на потім. Перше на що ми подивилися був справжній закинутий аеродром. Колись до Малину можна було дістатися літаком і тут курсували, як пасажирські літаки, так і літаки сільгосп призначення. Після розпаду союзу аеродром був зачинений, місце стоянки літаків відведено під огороди; ангар та склад розібрано по цеглинах, але сама злітна смуга та доріжки якими вирулювали літаки та гелікоптери залишилися. В моєму житті це був перший випадок, коли я міг так вільно погуляти серед місць, де колись злітали та сідали літаки, тому враження лишилось приємне. А зараз на цій території вчаться керувати машинами - в селі є своя автошкола. 

Маленька дамба
Загалом Малин хоч і село, але неймовірно велике, і тому пересуватися по ньому пішки досить довго, краще їздити на місцевому транспорті, а ще краще сісти на таксі, яке тут не дороге. Оглянувши старий та покинутий аеродром, ми відправилися дивитися на місцеву дамбу. У Малині дві дамби, маленька і неймовірна красива, яка розташована неподалік від центру Малина і велика, яка підтримує рівень води у Малинському морі. Тож шлях наш лежав знову через центр села, але на цей раз у інший бік, до маленької і красивої дамби.

Море
Коли Ти бачиш цю красу, то жалкуєш, що приїхав сюди не влітку і нема змоги пройтися по водичці босоніж. Уявляю, як все красиво, коли осінь розмальовує навколо все у помаранчеві фарби, бо на момент приїзду ми пропустили цей період осені. Але маленька красива дамба - не єдина, на що варто глянути в цьому селі. Тому ми відправилися далі, туди, де нас чекало саме цікаве... море. 20 хвилин вздовж річки і побачивши дамбу великого розміру, ми зрозуміли що прийшли на місце. Малинське море звісно менше за Київське, але красиве по-своєму.

Банкнотна фабрика
А чи відомо Вам, як виробляють Українські гроші? А між тим, сам процес розділено на дві частини (виготовленню паперу та друк коштів) і перша частина цього завдання здійснюється саме у Малині. Так, тут виготовляють спеціальний папір, на якому потім, в Києві, наносять грошові знаки. І не просто так, ще з давніх часів Малин був відомий своїм самим тонким у світі папером! Аналогів не було раніше, аналогів немає і зараз. Тому виготовлення паперу для грошей було вирішено розмістити саме в Малині. І ця банкнотна фабрика (Банкнотка, як кажуть місцеві жителі) і розташована неподалік штучного моря.

Нажаль фабрика хоч і цікава по значенню, але зовні нічим не відрізняється від інших. Прямо за фабрикою розташована зупинка маршрутки, на якій можна швиденько доїхати назад, до центра села. Загалом гуляючи селом, зустрічаєш 5-ти поверхові дома, які розташовані прямо в лісі, або ж у їх дворах ростуть лісні дерева, висота яких більша за дахи цих будинків. Це доволі дивно і вражає мешканця джунглів мегаполісу (і там не дозволяють випас свійських тварин, штраф 100грн))).

Центральний парк
Вернувшись у центр, ми вирішили завітати до місцевого парку, який по території видавався нам чималим, а згідно інформації, отриманої від місцевих, там були розташовані атракціони. Але перш ніж піти туди, ми вирішили підкріпитися. Нажаль нормального кафе знайти не вдалося - всі надто жахливі на вигляд (але і ультра дешеві!). Подейкують, що колись в центрі працював заклад під назвою “Володар замків”, та зараз нажаль його нема.

Центральний парк був першим розчаруванням у нашій поїздці. Чи то може ми порівняли його з самими знаними парками України і віднеслись дуже упереджено. Але парк, відверто кажучи, поганий, занедбаний, не прибраний. Атракціонів ми так і не знайшли, зате знайшли декілька пам’ятників)) Частково ситуацію врятувала осінь, яка досить майстерно розфарбувала все у яскраві осінні кольори, і все не виглядало надто погано. Та все ж, така занедбаність трішки портить загальне уявлення. Радує, що хоч серед парку не зустрічаєш п’яної молоді.

Як було зазначено, парк не малий і тому на його огляд ми витратили близько години, а може і більше (не спішили) і вже почали збиратися йти на автобусну станцію. Станція розташована неподалік від центру. Маршрутки на Київ їздять кожну годину, остання відправляється о 19ій. В сб проблем з місцями назад не було, але все ж варто приходити десь за хв 30ть, а у випадку якщо їдете в неділю, то і ще раніше. Не варто також йти на саму останню маршрутку, 18та самий оптимальний варіант. В Київ ми прибули о 19:30, вийшли біля станції метро Академмістечко. Подорож була дуже гарною і, безумовно, залишила лише гарні спогади.

 Висновок по коштам:
Проїзд - 60 грн туди і назад маршруткою
Харчування - 30 грн на два відвідування кафе Дрібні витрати - 15 грн
Всього: ~100 грн з однієї людини.

Фото


Дорога до Малину

Аеродром

Дамба (маленька)

  
 


Дамба (велика)








 Море











Парк


Інші фото









 


































































Немає коментарів:

Дописати коментар